вгиски аттрб[19510012]=855 гтмл

There is an expression in the Book of Genesis: "The grape is the tree of life." The first mention of the cultivation of grapes on the territory of Ukraine refers to the period VII-IV Art. BC Viticulture and winemaking developed around the ancient cities of Chersonese, Antikapeia, Tiritaki, Olbia in the territory of modern Nikolayevshchina. During the period of Kievan Rus, it is mentioned (Nikon's Chronicle of 1151) "Berendei and black hoods of the volost and poskosha grapes". Literary sources of the 6th century tell about the successful cultivation of grapes in the monastery gardens of Kyiv. In 1735, new vineyards were planted in Kyiv on the slopes of the Dnieper, and in 1758 - next to the Klovsky Palace, where in a few years there were about 30,000 bushes.

Научно-исследовательские учреждения Украины работают в перспективных направлениях для улучшения развития виноградарства и виноделия: повышение продуктивности сортов винограда, разработка и внедрение эффективной системы борьбы с вредителями и болезнями, на основе использования экологически безопасных препаратов, усовершенствования селекционной работы, разработка современных экономико-правовых принципов управление рынком винограда и вина с усовершенствованием законодательной базы и т.д. В последнее время создаются дегустационные залы, где знакомят потребителей с гигиеническими, диетическими, органолептическими, лечебными свойствами вин. Это создает предпосылки для формирования культуры потребления, обретения радости и удовольствия. Ведь нужно немало знаний, чтобы воспользоваться красотой и полезными свойствами этого непревзойденного древнего напитка.

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.